На недільному богослужінні старший єпископ Микола Савчук проповідував на тему: «Їсти чи жерти?». Про вміння дивитися ширше й помічати більше.
Луки 16:10–14, 19–31
📖 Історія багача та Лазаря:
🔹 «Крихти зі столу»
Те, чим ти нехтуєш, для когось може бути цінністю.
Протилежність любові – не ненависть, а байдужість.
🔹 «Лоно Авраама»
На небі Лазар опинився на бенкеті. Вони із багачем помінялися місцями.
Гроші потрібно використовувати, а людей — любити. Не навпаки.
🔹 «Пошли Лазаря!»
Можливо, серед тих людей, яких ми вважаємо чужими, є ті, через яких Бог хоче наблизити нас до Себе.
Чиї історії мають бути почуті нами?
📖 2 Царів 7:3–9
Історія про чотирьох прокажених:
🔹 «Наїлися і напилися»
Піклуватися про себе — нормально. Егоїзм — це думати тільки про себе. Межа проходить там, де ти перестаєш помічати потреби інших.
🔹 «Ми робимо недобре!»
Бог спонукає нас робити добро іншим. При чому часто саме тоді, коли це не надто зручно.
🔹 «Повертаймося і повідомимо»
Коли ти отримав спасіння, ти маєш піти й розповісти про це іншим.
Практичні висновки:
1. Про кого Бог хоче мені нагадати?
2. Що я можу зробити для когось по той бік «воріт»?
3. Як те, що я проживаю, виглядає з позиції вічності?
Дивіться служіння нижче за посиланням.
